Молодший сержант Денис КОВАЛЕНКО, майстер 2 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів військової частини А7041 народився в м. Харків.
Закінчив Харківську гімназію №43, вступив на навчання до Харківського комп’ютерно – технологічного коледжу НТУ ХПІ за фахом «Обслуговування та ремонт пневматичних та гідравлічних систем»
Денис був дуже завзятим до роботи. Міг будь – що зробити та полагодити. Він не відмовляв в допомозі тим, хто того потребував. Визначною рисою характеру хлопця була наполегливість. Він знав, чого хоче, та вперто йшов до поставленої мети. Наполегливо займався самоосвітою. А ще Денис був напрочуд творчою людиною, з дитинства захоплювався музикою, сам опанував ударну установку. Грав у рок – групі з друзями, а під час навчання в ХПІ – в університетському джаз – бенді. З малечку дуже самостійний Денис ніколи не нудьгував. Мав гостре почуття гумору та оптимізму та завжди променисту посмішку на обличчі. Мріяв, будував плани на життя. «Так , разом з батьком облаштував майстерню, накупив верстатів, кожен розібрав, вимив, вичистив, зібрав, налагодив та почав працювати. Займався металообробкою , виконував токарні, фрезерувальні та зварювальні роботи будь – якої складності», – згадує мати Дениса КОВАЛЕНКА.
З першого дня війни Денис був готовий стати на захист рідного міста, бо щиро вірив у нашу Перемогу. Тож взявши в руки зброю, захищав місто – герой Харків, брав участь у боях на Ізюмському та Бахмутському напрямках, боронив кордони Харківської області у складі 120 окремого батальйону 113 окремої бригади Сил територіальної оборони. Незадовго до загибелі перевівся до роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 113 Обр ТрО. Мужньо і відповідально виконував службові обов’язки , за що був відзначений командуванням медалями «За незламність духу» та «Незламним героям російсько – української війни».
27 липня 2024 року молодший сержант Денис КОВАЛЕНКО потрапив під обстріл ворожого FPV дрона – камікадзе, від отриманої вибухової травми несумісної з життям , Герой загинув , залишивши по собі вічну пам’ять та незламну віру в Перемогу.
